Закон про цькування і штрафи за такі дії.
Верховна рада ухвалила законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)".
Він стосується дошкільнят, школярів, студентів профтехнічної освіти та вишів, вчителів у дитсадках та школах, і педагогів у закладах вищої освіти. А також науково-педагогічних працівників та усіх учасників освітнього процесу, батьків у тому числі.
"За" ухвалення документа у другому читанні та в цілому проголосували 228 нардепів.
За словами міністра освіти і науки Лілії Гриневич, системи запобігання цькуванню в Україні досі не було.
ЩО ТАКЕ БУЛІНГ (ЦЬКУВАННЯ)
Це психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство учасників освітнього процесу, у тому числі із застосуванням електронних комунікацій. Мобільних телефонів, наприклад.
Це насильство вчиняють над малолітнім або неповнолітнім, або малолітніми чи неповнолітніми щодо інших учасників освітнього процесу. Через нього могло постраждати психічне або фізичне здоров'я людини.
Тобто цькувати можуть діти і дорослі. Це можуть бути навіть коментарі в Instagram чи образливі чати у Viber.
Наприклад, коли знущаються і ображають маму чи тата, які відмовляються здавати гроші вчительці на подарунок чи на нові штори.
Чи коли з дитини знущаються через стареньку курточку чи немодний телефон.
7 ФАКТІВ ПРО ЦЬКУВАННЯ, ЯКІ ВАРТО ЗНАТИ
І ФАКТОР
Існують соціальні прошарки дітей, які можуть автоматично потрапити до групи вигнанців, каже практичний дитячий психолог Олена Ратінська.
Серед них – діти з неблагополучних сімей, ті, які внутрішньо або зовнішньо відрізняються від інших, не відповідають "моді", яку формують лідери класу, і часто – діти-переселенці.
ІІ ФАКТОР
Якщо класний керівник, інші вчителі, завуч школи або директор ніяк не реагують на випадки булінгу, діти відчувають свою безкарність, додає психолог.
Тому обирають собі жертву і починають на неї зганяти злість.
ІІІ ФАКТОР
У кожному класі є одна-дві дитини-агресори.
"Треба працювати над укріпленням "Я" дитини, тоді вона зможе захистити себе від агресії, бо часто діти не можуть відповісти.
Батьки мають вчити своїх дітей зупиняти агресора, базуючись на ціннісних орієнтаціях сім'ї", – розповідає Олена Ратінська.
ІV ФАКТОР
На думку психолога, всі проблеми беруть початок із сім'ї. І це стосується як дітей-агресорів, так і жертв булінгу.
Якщо дитину, наприклад, принижують вдома, вона виходить у соціум і проявляє свою слабкість, нерішучість.
Однокласники беруть це до уваги і починають її зацьковувати, адже у булінгу сторона-агресор самостверджується за рахунок слабших.
Іноді батьки можуть принижувати свою дитину при інших дітях. Це може бути іронія, сарказм або просто жарт, але діти швидко підхоплюють таке і починають це повторювати.
Також негативний резонанс може викликати гіперопіка. Наприклад, причиною насмішок може стати ситуація, коли бабуся бігає з рейтузами за онуком.
Є і такі діти, які самі по собі накликають на себе агресію, але не через жертовну поведінку. Ці діти привертають до себе увагу тим, що можуть чіплятися до когось, пакостити. І для них негативна увага – це також увага.
"У кожному з цих випадків потрібно працювати над відносинами у родині. Як тільки змінюється сімейна система, батьки починають чути дитину, поважати її, прислуховуватися до її думки, змінюється і ситуація у школі", – пояснює психолог.
V ФАКТОР
Є два способи цькування
Американський Центр контролю і профілактики захворювань (CDC) пояснює, що є два способи булінгу
- прямий – у присутності "цільової групи";
- непрямий – наприклад, поширення чуток; у нього є 4 типи: фізичний, вербальний, реляційний (наприклад, спроби завдати шкоди репутації чи стосункам), пошкодження майна.
Місце, контекст булінгу можуть бути найрізноманітнішими, в тому числі він можливий в онлайні.
VІ ФАКТОР
Цькувати можуть за будь-що: "ти в окулярах", "ти білявка", "ти товстий", "ти худа", "в тебе смішне прізвище" чи ще щось, пояснює гештальт-терапевтка, викладачка кафедри реабілітаційної психології та психосоматики НПУ ім. М. Драгоманова Оксана Сідун.
За її словами, до подібних ситуацій призводить виховання нетолерантності:
– Батьки показують дітям, що вони нетолерантні до будь-кого з якимись особливостями чи потребами. І нетолерантність батьків унаслідується дітьми.
Але діти, оскільки вони менш співчутливі за своєю натурою, проявляють нетолерантність у більш агресивній, ворожій формі.
VІІ ФАКТОР
У булінгу є три ролі: агресор, жертва і спостерігачі.
Найчастіше за допомогою звертаються саме спостерігачі, адже лякаються, що теж можуть стати жертвами, додає Сідун.
За останніми даними ЮНІСЕФ, 67% дітей в Україні зіштовхувалися з випадками булінгу. Майже половина дітей, які стали його жертвами, нікому не розповідали про це.
Типові ознаки цькування:
- систематичність (повторюваність) діяння;
- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Здобувачі освіти, батьки та науково-педагогічні працівники зобов’язані повідомляти керівництву закладу про булінг щодо учнів, педагогів, наукових працівників та інших людей, залучених в освітній процес – якщо вони були свідком або отримали про це від інших "достовірну інформацію".
ПОКАРАННЯ ЗА ЦЬКУВАННЯ
Рада змінила Кодекс про адмінправопорушення.
У статтю 172 (дрібне хуліганство) додали штрафи за цькування.
Доведений випадок булінгу тягне штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн) або громадські роботи від 20 до 40 годин – якщо цькували вперше.
І від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи від 40 до 60 годин, якщо дії вчинили повторно або знущалась група осіб.
Якщо ці дії вчиняли малолітні або неповнолітні від 14 до 16 років, штраф заплатять батьки або особи, які їх замінюють.
Мова йде про 50-100 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи на від 20 до 40 годин.
Якщо керівник освітнього закладу не повідомить про цькування уповноваженим підрозділам органів Нацполіції – його оштрафують на 50-100 неоподатковуваних мінімумів або відправлять на виправні роботи до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
Тепер до прав учнів додається захист від булінгу і отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг, якщо їх цькували, вони цькували, або за цим спостерігали.
Психологічна служба та соціально-педагогічний патронаж мають:
- забезпечити профілактику та запобігання цькуванню;
- надавати консультативну допомогу батькам;
- давати психологічний супровід учням чи студентам, які стали жертвами булінгу, були його свідками чи агресорами.
Соціально-педагогічний патронаж здійснюють соціальні педагоги.
А БАТЬКИ МОЖУТЬ ЩОСЬ ЗРОБИТИ?
Батьки дошкільнят, школярів та студентів мають право отримувати інформацію про надання соціальних та психолого-педагогічних послуг жертвам цькування, свідків булінгу чи самих агресорів.
Вони можуть подавати керівництву або засновнику закладу освітизаяву про випадки цькування стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.
А також вимагати повного та неупередженого розслідуваннявипадків булінгу.
Але при цьому батьки зобов'язані сприяти у проведенні розслідування щодо випадків цькування і виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу в закладі освіти.
ВАЖЛИВО: Запам'ятайте, що батьки теж є учасниками освітнього процесу, тому їх теж захищає цей закон.
ХТО ЗАХИСТИТЬ ВІД ЦЬКУВАНЬ УЧИТЕЛІВ
До прав педагогів та інших залучених в освітній процес людей додали захист від цькування, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації та від речей, які шкодять здоров'ю.
Тому вчителі, вихователі, няні, бібліотекарі, педагоги, доценти, професори і так далі підпадають під захист цього закону.
Вони теж можуть звернутися і поскаржитися на цькування з боку дітей, батьків, колег чи керівництва.
![]() |