АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ 2021- 2022 навчальний рік

Аналіз педагогічної  діяльності 2021-2022 навчальний рік

Календарне планування  розробляється у закладі освіти  вчителями самостійно,а також використовують готові друковані плани із різих джерел ( користуються інтернет ресурсами, із розробків уроків, вчителі НУШ 1-4 класи використовують планування тижнів та на один день, розроблені методистами початкової школи ВАНО ).

Аналіз календарно-тематичного планування показав, що розроблюючи їх, вчителі враховують:

Державні стандарти загальної середньої освіти;

• навчальні програми предметів ;

• модельні навчальні програми , які передбачені типовою освітньою програмою(1-4 кл.)

• освітню програму закладу освіти.

 Календарно-тематичний план, крім тем уроків та дат їх проведення, може містити опис наскрізних змістових ліній, визначення ключових компетентностей, які розвиваються на даному занятті,очікувані результати, домашні завдання, інші компоненти на розсуд вчителя.Таке планування мають вчителі НУШ.

 Календарне планування  ми  розробляємо   на семестр. Аналіз календарно-тематичних планів показав, що вони наявні у всіх вчителів,забезпечують досягнення очікуваних результатів навчання, відповідають освітній програмі закладу освіти.

  Педагогічні працівники нашого закладу беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти.

     Індивідуальна освітня траєкторія  розробили, зокрема, для учня, які:

• потребують індивідуальної форми навчання (педагогічного

патронажу)( для учня 3 класу Зубатюка Данила

• мають особливі освітні потреби.( Журкін І., Ярош В., Пюро М.)

У серпні була створена команда психолого-педагогічного супроводу, видали наказ по школі №84 від 03.09.22. .Відбулися засідання у вересні ( визначено напрями психолого-педагогічних та КР послуг. що можуть  бути надані в межах нашого закладу освіти. Було розроблено ІПР,  створено належні умови , освітнє середовище). У вересні 2021 року вийшла Постанова Кабінету Міністрів України  №947 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти », набрала чинності з 1 січня  2022року. !8 січня відбулося спільне  засідання команди психолого-педагогічного супроводу нашого закладу з фахівцями ІРЦ. На цьому засіданні були виначені рівні підтримки учнів з ООП та категорії освітніх труднощів. Учні пройшли у травні повторну комплексну оцінку розвитку на базі ІРЦ. Чекаємо висновків комісії. повторну

• з 24 лютого освітній процес у школі здійснювався з використанням технологій дистанційного навчання. Воно проходило системно та організовано. Усі вчителі проводили онлайн-уроки відповідно до адаптованого розкладу та Санітарного регламенту на платформі «Мееd»

Було  продовжено  індивідуальної форми роботи  для учня 3 класу. Розроблявся

індивідуальний навчальний план, який відповідає освітній програмі закла-

ду освіти та Державним стандартам загальної середньої освіти.. У нас  наявна співпраця при розробленні індивідуальної освітньої траєкторії між учителем, практичним психологом і батьками.

    Одним із результатів реалізації набутого досвіду педагогічними працівниками є створені ними освітні ресурси. Основні види освітні х ресурсів, які створюються  педагогічними працівниками нашого закладу.

• розробки, плани-конспекти, сценарії проведення навчальних занять;

• додаткові інформаційні матеріали для проведення уроків;

• тестові перевірочні контрольні роботи та моніторинги;

• практичні і проектні завдання для роботи учнів під час прове-дення навчальних занять та вдома;

• завдання для самостійного опрацювання учнями;

• навчальні програми;

• календарно-тематичні плани;

• електронні освітні ресурси для дистанційного навчання;

При атестації вчителів члени АК вивчали дане питання  та враховували  при підвищенні кваліфікації вчителя.

   У методичному кабінеті зібрані порфоліо вчителів. Це інструмент, який показує компетентність учителя в певній сфері. У нього входить:

              коротку біографію вчителя;

• навчальні заняття (у тому числі, наприклад, робочі плани та наочні матеріали для учнів тощо);
• вчителем освітні ресурси;
• учнівські роботи;
• тестування/сертифікації (за наявності);
• у випадку, якщо вчитель брав участь в реалізації освітніх проектів, дослідницько-експериментальній роботі.

Свій блог має  учителька  початкових класів Надкирнична Л.П

Наші  педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку.  Вчителі розуміють,що виховний процес не буде ефективним, якщо він не поєднується з навчальною діяльністю та не вплетений органічно в освітній процес.

 Основну інформацію про рівень виховного процесу і його наскрізності ми отримуємо шляхом спостереження за навчальними заняттями.  На відвіданих уроках спостерігається (повага гідності, прав і свобод людини; розвиток громадянської свідомості та відповідальності; розвиток навичок критичного мислення; розвиток навичок співпраці та командної роботи; формування здорового і екологічного способу життя).

  Спостереження  на уроках показало, що не  на всіх уроках  простежується наскрізний процес виховання під час проведення навчальних занять,   не всі  вчителі поєднують  виховний процес з формуванням ключових компетентностей учнів.

Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі .

   Вчителі набувають навичками впевненого користувача у використанні комп’ютерних технологйі,  використовують  ІКТ у викладацькій діяльності.

Розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності педагогів  забезпечений через такі форми науково-методичної роботи:

• майстер-класи педагогів, компетентних у впровадженні ІКТ восвітній процес;

• дистанційне навчання педагогічних працівників, онлайн-курси;

• самоосвітня діяльність педагогічних працівників.

 У нас у школі створена  необхідна матеріальна база: наявність комп’ютерів (45) та іншого технічного обладнання, програм, доступу до мережі Інтернет.

• Формувється інформаційної культура вчителя, вчителі вміють  умінь знаходити необхідну інформацію.

• Покращується  комп’ютерна  грамотність вчителів, навички впев­неного користувача у використанні комп’ютерних технологій, офісних програм.

• Знання методик ефективного застосування комп’ютерних програм.

•

Вивчення й оцінювання використання учителями ІКТ здійс­нювалось  через спостереження за проведенням навчальних за­нять, за кількістю створених електронних ресурсів. Рівень оволодін­ня учителями ІКТ  необхідно  враховуватис у процесі атестації вчителя,.

  Всі педагогічні працівники постійно підвищують свій професійний рівень і   педагогічну майстерність.

Підвищення кваліфікації, вдосконалення професійного розвитку – це не тільки курсова перепідготовка в Інституті післядипломної педагогічної освіти., яку у нас проходять всі вчителі згідно графіка У 2022 році вчителі пройшли навчання за програмою підвищення кваліфікації  за 30 годинним навчальним планом у Комунальному вищому навчальному закладі «ВАНО» та за програмою підвищення кваліфікації вчителів 5-х класівЗЗСО, які забезпечують впровадження нового Державного стандарту базової середньої на засадах концепції «Нова українська школа ».Це також участь педагогічних працівниківу різноманітних тренінгах, конференціях, семінарах, вебінарах, онлайн-курсах тощо.

Із попереднього опитування , в якому взяло участь 20 учителів нашої школи, зроблено висновок, що 11 учителів  взяло  участь  у вебінарах , тренінгах, конференціях , використовують  сайт «Всеосвіта», «На урок». Вчителі НУШ пройшли  навчальний тренінг «Цифрова освіта викладачів; засоби Microsoft»  для віддаленого навчання( мають сертифікати). У нас відбувається зростання якісно-кваліфікаційного рівня вчителів( вища-36%, І категорія-25%, ІІ категорія-7%,спеціаліст-13%) може свідчити про вдосконалення освітньої діяльності у закладі освіти.

Отже,використовують  вчителі різні форми підвищення кваліфікації,

 напрями підвищення кваліфікації відповідають  освітній програмі закладу освіти, простежується в закладі освіти зростання якісно-кваліфі­каційного рівня педагогічних працівників.

Інноваційна діяльність у нас здійснюється здебільшого на рівні закладу освіти

Критерії, індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньоїсистемизабе зпеченняя кості освіти

Самоаналіз освітнього середовища

закладу освіти 2021-2022 н.р.

Дослідження проводили:

Заяць І. А. – практичний психолог, вчитель української мови;

Говтвян С.М. – вихователь групи продовженого дня, вчитель початкових класів;

Дубінчак С.Ф. -  вчитель математики.

Вимога 1.1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці

Під час спостереження, вивчення документації, з’ясовано наступне

Критерій 1.1.1. Приміщення і територія закладу освіти є безпечними та комфортними для навчання та праці

: 1.1.1.Територія та приміщення закладу відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. На території відсутні колючі дерева, кущі, гриби та рослини з отруйними властивостями. Територія закладу огороджена проте територія доступна для несанкціонованого заїзду транспортних засобів та доступу сторонніх осіб ,місць де учні можуть залишатися без нагляду дорослих немає . Спортивний майданчик облаштований, наявні футбольне поле, бігова доріжка. Асфальтове покриття на території закладу потребує заміни, бо окремі ділянки можуть стати причиною травмування учнів та працівників закладу. Подвір’я достатньо озеленене, клумби охайні, насаджені декоративні квіти, покіс та обрізка дерев здійснюються за необхідністю. Кількість учнів у закладі не перевищує розрахункову місткість учнів .У закладі навчається 144 учнів, середня наповнюваність 13 учнів .

1.1.2 У закладі дотримано питний режим . Приміщення закладу використовуються раціонально під час організації освітнього процесу. Педагогічні працівники забезпечені робочими місцями, але не всі вчителі мають власний кабінет , є потреба у створенні додаткових місць відпочинку для учасників освітнього процесу.

1.1.3. Заклад переважно забезпечений навчальними кабінетами і приміщеннями, необхідними для реалізації освітньої програми та забезпечення освітнього процесу, але в зв'язку з спеціалізацією не вистачає кабінетів англійської  мови. Є майстерні, спальня для учнів 1 -х класів. Коридори мають як природне, так і штучне освітлення в достатній кількості. Облаштування приміщення закладу не створює загрози травмування учнів та працівників. Належним чином встановлені меблі в навчальних кабінетах . Коридори, центральні сходи вільні для проходу, , запасний вихід зручний для експлуатації та виходу в разі небезпеки. На 1  поверсі розташовані їдальня , роздягальня.  ННе всі навчальні кабінети достатньо обладнані засобами навчання для виконання відповідної навчальної програми. На 2 поверсі розташована  спортивна зала.

1.1.4. Заклад забезпечений пожежними виходами, не захаращеними шляхами евакуації, ізоляція електричної проводки справна, .Є чіткий розподіл повноважень з охорони праці серед адміністрації закладу. Облаштування навчальних кабінетів, спортивного залу, відповідає вимогам охорони праці та безпеки життєдіяльності. Наявне занулення і заземлення електрообладнання, яке використовується. Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх. Регулярно проводяться інструктажі та навчання з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, як серед працівників  , так і учнів  під час проведення уроків (практичних занять) з інформатики, хімії, фізики, біології, фізичної культури із записом у відповідних журналах реєстрації інструктажів. Проводяться практичні заняття із відпрацюванням шляхів евакуації у разі надзвичайної ситуації. У закладі ведеться вся необхідна документація з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, поведінки в умовах надзвичайних ситуацій, відповідно до вимог законодавства. Але в закладі відсутня пожежна сигналізаця.

1.1.5. Приміщення їдальні укомплектовано столами і стільцями в достатній кількості для прийому їжі учнями за затвердженим графіком. Приміщення, меблі та поверхні миються та дезінфікуються за встановленим графіком та згідно інструкцій. При вході в їдальню обладнана окрема зона для миття рук. Гарячим харчуванням охоплена вся молодша школа та майже вся  старша школа(14 учнів у цьому навчальному році не харчувалось) . Гарячими обідами харчуються вихованці групи продовженого дня.  Організація харчування у закладі сприяє формуванню культури здорового способу життя учнів. Меню складається згідно «Перспективного примірного десятиденного меню для закладів освіти на навчальний період на 2021-2022 рік» з урахуванням всіх харчових норм для здорового розвитку здобувачів освіти.

1.1.6.Заклад освіти забезпечений комп’ютерною технікою. Два комп’ютерних класи , підключений до мережі Інтернет. Пароль адміністратора знають лише вчителі інформатики. Учні мають обмежені права та обмежений доступ до налаштувань . Але доступ до соціальних мереж не заблоковано. Вчителями інформатики регулярно проводяться майстер - класи, консультації з педпрацівниками щодо правил безпечної роботи в Інтернеті. База персональних даних учасників освітнього процесу знаходиться на комп’ютері секретаря, доступу до якого учні не мають . З дітьми регулярно проводяться бесіди та заходи щодо безпечної роботи в Інтернеті, учні переглядають фільми, проходять навчання та тестування з даної теми. Переважна більшість здобувачів освіти та їхніх батьків поінформовані закладом освіти щодо безпечного використання мережі Інтернет. З батьками та дітьми проводиться профілактична робота щодо попередження кібербулінгу.

Вимога1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

      Критерій 1.2.1. Заклад освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі

Будь-яка діяльність є системною, якщо вона відповідним чином спланована. А такий важливий аспект освітньої діяльності, як запобігання будь-яким формам дискримінації і булінгу (цькування) в закладі, потребує чіткого планування та дій. Комплекс заходів із запобігання, профілактики та попередження булінгу складає антибулінгову політику закладу. Політика запобігання булінгу у закладі освіти є комплексною і охоплює усіх учасників освітнього процесу. Кожен працівник закладу знає про антибулінгову політику та неухильно дотримується правил та процедур нею встановлених.

У закладі освіти проводиться робота щодо антибулінгової політики

1. Вивчення ситуації

Вивчення ситуації відбувається наступними кроками:

• аналіз звернень, що надходять до практичного психолога, керівника закладу;

• анкетування учнів, батьків та вчителів з метою виявлення основних чинників, що негативно впливають на психологічний комфорт та безпеку у закладі;

• аналіз чинників, які найчастіше провокують булінг (цькування) у закладі. Аналіз ситуації у закладі освіти є невід’ємною складовою діяльності з попередження насильства щодо дітей, адже лише на його основі можна здійснювати відповідні заходи запобігання ситуації та розв’язання проблем  закладу освіти;

• проведення циклу тренінгів для формування єдиного бачення проблеми насильства, з’ясування потреб дітей і знаходження компромісу між індивідуальними й спільними потребами.

2.         Створення робочої групи

Для формування антибулінгової політики у закладі створена робоча група, до складу якої входять заступник директора з виховної роботи, представники батьківської громадськості, практичний психолог, соціальний педагог, представник учнівського самоврядування.

3. Розроблено План заходів для запобігання булінгу (цькуванню) та будь-яким іншим проявам насилля

Практичним психологом та соціальним педагогом розроблено спільний План заходів для запобігання проявів булінгу в освітньому середовищі.

До  плану включено:

1. Створення безпечного освітнього середовища:

• безпечний фізичний простір: заходи з адаптації будівлі та приміщень для забезпечення можливості ними користуватись усім учасникам освітнього процесу без дискримінації через фізичні можливості; постійне спостереження за поведінкою учнів під час перерв, безпечний доступ до мережі Інтернет тощо);

• безпечне емоційно-психологічне середовище: розвиток в учасників освітнього процесу соціально-емоційної грамотності, толерантності, прийняття різноманітності, вміння співпрацювати, навичок ненасильницької комунікації тощо.

2. Інформаційно-просвітницькі заходи (лекції, тренінги тощо).

3. Навчання педагогів (спектр тем і напрямів найрізноманітніший: від формування громадської компетентності до соціально-емоційної грамотності, поглиблення знань щодо методик запобігання виникненню насильства у дитячому колективі або ранніх ознак його виявлення тощо.

4. Чітко і доступною мовою прописано:

• порядок звернення щодо булінгу чи інших видів насильства;

• алгоритм дій для педагогів, інших працівників закладу та адміністрації у випадку виявлення фактів булінгу(цькування).

У випадку виявлення факту булінгу (або загрози його виникнення) на території навчального закладу, порядок дій є таким:

• інцидент розглядається одразу працівником, який став очевидцем, або до кого надійшло звернення з приводу булінгу;

• заклад освіти надає підтримку особі, яка стала жертвою булінгу, забезпечуючи припинення будь-яких дій, які можуть створювати фізичний та психологічний тиск;

• школа повідомляє батькам;

• представник керівництва спілкується з усіма сторонами конфлікту;

• практичний психолог працює з ініціатором/ініціаторами та свідками випадку булінгу.

4. Ознайомлення усіх учасників освітнього процесу з антибуліговою політикою та її складовою – Планом заходів із протидії булінгу (цькуванню)

5. Схвалення документу рішенням педагогічної ради, затвердження керівником закладу та оприлюднення.

Антибулінгова політики закладу побудовано на таких приниципах:

1. Антибулінгова політика є частиною інших політик та спирається на положення таких документів закладу, як Статут, Правила поведінки тощо та відповідає чинному законодавству (стаття 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

2. Антибулінгова політика стосується кожного у закладі. ЇЇ засади  сформульовані, так:

• будь-які прояви булінгу (цькування) є неприпустимими;
• кожен має почуватися захищеним;
• надання підтримки усім працівникам закладу для створення ними позитивної атмосфери задля попередження булінгу (цькування);
• будь-які прояви булінгу будуть розглядатися дуже уважно та серйозно;
• постійний моніторинг виконання та регулярний перегляд антибулінгової політики;
• успішність виконання антибулінгової програми – це питання кожного у закладі освіти.

 3. Антибулінгова політика - це співпраця з територіальними органами Національної поліції, службою у справах дітей тощо.

4. Без залучення батьків або їх законних представників до побудови антибулінгової політики школи неможливо забезпечити її цілісність і послідовність.

Тому:

• розроблено інструкції для батьків, які допоможуть у виявленні ознак того, що їхня дитина стала жервтою/ініціатом чи свідком булінгу (цькування);
• проводяться інформаційно-просвітницькі заходи для батьків

При оцінці цього критерія виявлено:

• У закладі сформована антибулінгова політика.Учасники освітнього процесу достатньо обізнані з антибулінговою політикою, проте серед батьків і учнів виникає питання щодо видів булінгу, методів покарання;
• Оприлюднено План заходів щодо запобігання булінгу (цькуванню), відповідно відбувається виконнання запланованих заходів, вони охоплюють усі аспекти життя закладу;
• Педагоги, керівництвознають, як діяти у випадку виявлення булінгу (цькування);
• Для профілактики і попередження булінгу залучаються представники територіального органу (підрозділу) Національної поліції до розроблення Плану заходів, інформаційно-просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу;
• Працівниками соіально-психологічної служби закладу освіти проводяться інформаційні заходи для батьків щодо пропусків занять, профілактики насильства у дитячому колективі, кібербулінгу тощо.

Критерій 1.2.2. Правила поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини

Так склалося, що у практиці роботи закладів освіти встановлення правил поведінки асоціюється з дуже імперативними рамками та шкільною муштрою. Разом з тим, розуміння учасниками освітнього процесу того, що від них очікується, дає відчуття впевненості та, як правило, позитивно впливає на дисципліну й атмосферу у закладі. До вироблення правил поведінки залучено всіх учасників освітнього процесу, дотримуючись принципу взаємоповаги та мотивації позитивної поведінки.

При виробленні правил поведінки у закладі ми дотримувалися алгоритму:

1. Встановлення «очікувань» щодо поведінки учасників освітнього процесу (створюємо ідеальну модель поведінки для усіх учасників освітнього процесу).

2. Розроблення правил ( забезпечуємо позитивну поведінкову мотивацію).

3. Ознайомлення з правилами поведінки учасників освітнього процесу, обговорення їх і, за потреби, коригування.

4. Затвердження правил.

5. Оприлюднення.

Правила поведінки побудовані на позитивному сприйнятті, за можливості, не містять заборон чи опису покарань, враховуючи, аспекти життя закладу. Тому що питання безпеки потребує більш точних формулювань, у той час як правила, що стосуються поведінки та взаємодії у школі, або класі, можуть бути сформульовані більш широко. Дотримано відповідних вимог, щодо кращого спрйняття та розуміння правил.

Правила поведінки у школі

Поряд із загальношкільними правилами поведінки  розробляються правила поведінки для кожного класу, головною умовою є  – правила класу мають розроблятися учнями класу спільно.

Оцінка виконання критерію.

• Розроблено правила поведінки для всіх учасників освітнього процесу;
• Учасники освітнього процесу ознайомлені з правилами поведінки;
• Правила поведінки у закладі освіти є достатньо дієвими і функціональними;
• Закладом проводиться моніторинг того, як змінюється динаміка порушень правил поведінки учнями.

Дієвість правил поведінки промоніторино шляхомопитування учасників освітнього процесу:

спостереження за поведінкою учнів у класах під час перерв та навчальних занять, у їдальні, коридорах, на подвірʼї школи, ігровому та спортивному майданчиках, при виконанні суспільно-корисних справ.

Критерій 1.2.3. Керівник та заступники керівника (далі – керівництво) закладу освіти, педагогічні працівники протидіють булінгу (цькуванню), іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви

Права та обов’язки  працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу:

повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування) (частина 2 статті 54 Закону України «Про освіту»).

Серед обов’язків керівника закладу є створення безпечного освітнього середовища та протидія булінгу, тому особлива увага звертається на таке:

• Які запитання мають ставити педагоги, щоб вчасно діагностувати ознаки булінгу?

 • Як попередити виникнення булінгу і як створити безпечне середовище та комфортну атмосферу?

• Як діяти та яку підтримку надати учням, коли випадки булінгу трапилися в дитячому колективі?

Питання обізнаності педагогічних працівників та протидії насильству і булінгу у закладі освіти  розглядаються  на засіданні педагогічної ради, нарадах при директору.

Шляхом опитування педагогічних працівників вивчається ситуація щодо обізнаності педагогів із засобами протидії насильству в учнівському колективі та їх умінню протидії цьому явищу.

• Аналіз відвідування учнями школи проводиться двічі на навчальний рік, узагальнюється наказом та оприлюднюється на нарадах при директору. В особових справах учнів зберігаються довідки дітей про хворобу або пояснення від батьків про причини відсутності учня на уроках. Тривалі пропуски занять без поважної причини або систематичні пропуски окремих занять можуть свідчити про проблеми. У разі відсутності учнів, які не досягли повноліття, на навчальних заняттях протягом 10 робочих днів підряд з невідомих або без поважних причин, заклад освіти невідкладно надає відповідному територіальному органу Національної поліції та службі у справах дітей дані таких учнів для провадження діяльності відповідно до законодавства, пов’язаної із захистом їх прав на здобуття загальної середньої освіти (Постанова Кабінету міністрів України від 13 вересня 2017 року № 684 «Про затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів»).

Питання відвідування учнями школи неодноразово виносились на засідання батьківських зборів.

• Робота психологічної служби з виявлення, реагування та запобігання булінгу (цькуванню), іншому насильству (діагностування, індивідуальна робота, тренінгові заняття тощо.
• Реагування на всі звернення про випадки булінгу (цькування) – в дитячому колективі, серед батьків, педагогів.

Оцінивши виконання критерію було виявленно:

• Не всі педагогічні працівники проййшли навчання із запобігання та протидії насильству і булінгу;
• Щорічно відбувається оновлення Плану заходів із запобігання булінгу та дискримінації. План є достаньо дієвим;
• Проводиться регулярний аналіз причин пропусків занять учнями та, у разі необхідності, здійснюється відповідна робота з учнями, батьками, в тому числі за участі Служби у справах дітей;
• Психологічна служба закладупостійно проводить заходи  із запобігання, виявлення та реагування на випадки булінгу;
• Керівництво закладу, вчителі реагують на звернення щодо випадків. Педагоги знають ідотримуються прийнятого у закладі порядку реагування на звернення про випадки булінгу та порядку звернення до правоохоронних органів та Служб у справах дітей про випадки булінгу.

                                          АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ

                  Створення освітнього середовища, вільного від будь яких                                                                       

                                       форм насильства та дискримінації

                              Анкета « Булінг у школі»

                       ( було опитано здобувачів освіти 5-11 кл.)

1. В анкеті взяло участь 20%дітей віком від 9 до 11 років;

60%- віком від 12 до14 років;

а також 20% здобувачів освіти від 15 і до 16 років.

2. На запитання « Чи знаєш ти що таке насильство?» :

відповідь «так» -90%;

«ні» - 10%

3. « Чи присутнє насильство у вашій школі?»

30% відповіло «так»;

60% -ні;

10% дітей вибрали відповідь « важко відповісти»

4. «Чи знаєш ти що таке булінг?»

«так» відповіло 70%;

«ні» -30%

5. Відповіді на запитання «Чи зазнав ти приниження в школі?» були такими:

«так» -30%;             

«ні» - 70%

6. На запитання « Якщо зазнав, то якого?» відповіли:

40% - морального;

10% - фізичного;

0% - нападу з боку групи;

0% - пограбування;

50% - інше ( написати), було відзначено, ала не вказано якого саме.

7. « Чи був ти свідком чи жертвою булінгу?» відповіло

«так» 50%;

«ні» - 50%

8. «Чи спостерігається явище булінгу в нашій школі?»

40% - «так»;

60% - «ні»

9. Здобувачі освіти дали відповідь на запитання «Зякими приниженнями ти стикався в школі?» :

50% - образи;

10% - глузування;

10% - використання прізьвиськ;

20% - побиття, ляпаси, штовхання;

0% - словесне;

20% - інше ( написати), знову ж таки відзначено, але не вказано , які саме

10. «Де, на ваш погляд, підлітки найчастіше стикаються з проявами булінгу?» відповіли:

по дорозі до школи – 0%;

вулиця біля школи – 0%;

територія за школою – 50%;

шкільний коридор – 20%;

шкільний туалет – 20%;

інше (написати) - 10% відзначили галочкою, а 10% - написали шкільний спортзал

11. Учні вважають, що «найчастіше агресорами є»:

40% - однолітки;

20% - група однолітків;

20% - старшокласники;

20% - група старшокласників

12. « Найчастіше агресорами» діти вважають:

хлопці – 100%;

дівчата – 0%

13. Причинами агресії, через які деякі учні стають жертвами знущань з боку інших школярів діти вважають:

зовнішній вигляд – 30%;

фізичні обмеження – 10%;

поведінка людини – 80%;

національність чи раса – 10%;

самопровокування агресії – 20%;

людина не може за себе заступитися – 30%;

матеріальний статус – 0%

Вимога/правило 1.3. Формування інклюзивного,

розвивального та мотивуючого до навчання

освітнього простору

Критерій 1.3.1. Приміщення та територія закладу освіти облаштовуються з урахуванням принципів універсального дизайну та/ або розумного пристосування

У закладі освіти створені сприятливі умови для навчання дітей з ООП, але ще не забезпечено безперешкодний доступ до всіх приміщень школи. Підлаштовано під потреби дитини освітній простір у класі, а саме: доступність меблів та робочого місця дитини.
Школа облаштована пандусом при вході, однак всередині приміщення засобів (ліфт, пандус) для підйому дітей з захворюванням опорно-рухового апарату на другий поверх немає. Приміщення туалетів не адаптовані до використання усіма учасниками освітнього процесу з особливими освітніми потребами. У школі є чотири учні з ООП, з них один учень, який навчається в 3 класі,  з вадами опорно-рухового апарату. (Наразі з цим учнем педагоги займаються в Гнатківській філії Вінницького обласного реабілітаційного центру "Обрій").

У закладі освіти є ресурсна кімната, яка призначена для надання (проведення) індивідуальних та групових психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (занять), психологічного розвантаження, формування навичок самообслуговування. Наразі ресурсна кімната обладнана частково, але щороку доукомплектовується необхідними засобами та дидактичними матеріалами.. Важливим є облаштування спортивного куточка для лікувальної фізкультури та реабілітації дитини з ООП. Наразі питання доукомплектації ресурсної кімнати вирішується.

Критерій 1.3.2. У закладі освіти застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (у разі потреби)

У закладі освіти створені умови для інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами: розроблено індивідуальні програми розвитку дитини (розроблена спільно з батьками) та індивідуальні навчальні плани; створено команду психолого-педагогічного супроводу та умови для роботи асистента вчителя. Для проведення занять з дітьми з ООП педагоги використовують наявні дидактичні засоби для дітей з особливими освітніми потребами.

У закладі організовано роботу у трьох інклюзивних класах (у другому, третьому та шостому) відповідно до висновків ІРЦ та на основі заяв батьків дітей з ООП. У класах працюють 3 асистенти вчителів. Відповідно до типових договорів про надання корекційно-розвиткових послуг психолого-педагогічний супровід та корекційно-розвиткову роботу у закладі забезпечують асистенти вчителів, вчитель початкових класів та практичний психолог. Наразі у закладі освіти немає вчителя-логопеда, хоча за висновками ІРЦ така посада потрібна для корекції розвитку мовлення у дітей з ООП.

На жаль, у закладі освіти є чинники, які ускладнюють процес інклюзивного навчання (дали відповідь педагоги, які працюють в інклюзивних класах):

- Недостатній досвід підготовки вчителів до роботи з дітьми, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку - 28,6%

- Відсутність належних засобів навчання – 42,9%

- Відсутність навчальних програм для інклюзивних класів загальноосвітніх закладів 71,4 %

- Ускладнення умов праці педагогів (додаткове психологічне та фізичне навантаження) – 14,3%

Опитування педагогів показало, що школа забезпечена матеріально-технічною та методичною базою для навчання учнів з ООП, але її потрібно поповнювати та поновлювати.

На питання «Яким освітнім аспектам та методам навчання Ви б приділили більше уваги в організації навчального процесу дітей з ООП?» педагоги дали наступні відповіді:

• Збільшення кількості навчального часу на вивчення окремих предметів, тем, розділів - 28,6%
• Зміна дозування та адаптація навчального матеріалу - 42,9 %

• Формування орієнтовних умінь в роботі з різними джерелами - 28,6%
• Практично спрямований характер навчання - 42,9 %
• Диференціація завдань - 42,9 %
• Збагачення словникового запасу - 28,6%
• Формування контрольно-оціночних умінь в роботі з різними джерелами - 14,3%
• Формування образів, понять, уявлень - 14,3%
• Адаптація методів та форм навчання -  57,1%
• Оволодіння лексичним значенням слів - 28,6%
• Трудова підготовка у навчальних майстернях, кабінетах з предмету «Соціально-побутова підготовка» – 14,3%

В опитування педагоги поставили такі запитання та внесли свої пропозиції:

     -    Проведення зборів та тренінгів для вчителів на тему: "Діти з ООП".

• Як адаптувати навчальну програму відповідно до діагнозу та індивідуальних особливостей здобувачів освіти з ООП?
• Чи потрібна спеціальна освіта вчителю і асистенту в інклюзивному класі?
• Як працювати з документацією(журналах) в інклюзивних класах?

Критерій 1.3.3. Заклад освіти взаємодіє з батьками, іншими законними представниками (далі — батьки) осіб з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти (у разі наявності таких осіб)

Заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями  Томашпільського інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідності підтримки дітей під час освіти. У закладі освіти створена команда психолого-педагогічного супроводу дитини для забезпечення системної роботи з дітьми з ООП, до якої входять: керівництво закладу, педагогічні працівники, батьки, практичний психолог, фахівці з інклюзивно-ресурсного центру. Постійно проводяться засідання. Розроблено індивідуальний навчальний план кожної дитини, який містить детальну інформацію про особливості розвитку дитини і послуги, які вона має отримувати. В інклюзивних класах асистенти учителів надають дитині необхідну підтримку та допомогу, створюють сприятливу психологічну атмосферу під час взаємодії з учнем, постійно аналізують результативність своєї роботи та вносять відповідні корективи.

Критерій 1.3.4. Освітнє середовище мотивує учнів до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя

Класні кімнати початкової школи перетворилися на мотивуюче освітнє середовище, де можна використовувати різні освітні технології, створюючи мобільні робочі місця. При плануванні освітнього процесу вчителі залучають теми про здорове харчування, користь фізичної активності, спорту, при проведенні уроків формуюють навички в дітей здорового способу життя, інтегрують здоров’язбережувальну та екологічну компетентність на всіх предметах навчального плану. Політика закладу впроваджує здоров’язбержувальне освітнє середовище - перерви під час уроків для вправ: у класах це  фізкультхвилинки, спільні заходи для школи на свіжому повітрі – спортивні ігри; у закладі освіти створено простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу (бібліотека, місця відпочинку в приміщенні школи).

Критерій 1.3.5. У закладі освіти створено простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу (бібліотека, інформаційно-ресурсний центр тощо)

У закладі освіти наявна бібліотека, ресурси якої використовуються для навчальних занять. У бібліотеці затишно і комфортно, є кімната для читання, спілкування, де знаходиться програмова література, архів. Фонд шкільних підручників розташований в окремому приміщенні. Вчителі та учні відвідують бібліотеку для самопідготовки, для отримання підручників, а також консультацій та проєктної роботи. У бібліотеці проходять зустрічі з письменниками рідного краю, уроки бібліотечно-бібліографічної грамотності, виставки учнівських робіт, малюнків та плакатів, години класного керівника, літературні читання, конкурси

Рекомендації у вдосконаленні освітнього середовища закладу:

- навчальні кабінети продовжувати забезпечувати необхідним обладнанням;

- придбати достатню кількість вогнегасників;

- продовжувати дотримуватись санітарних вимог щодо облаштування та утримання приміщень школи (належний повітряно-температурний режим в кабінетах, чистота в навчальних кабінетах, спортивній залі, їдальні, належне утримання туалетних кімнат;

   - продовжувати забезпечувати належне освітлення класних кабінетів, учительської кімнати, коридорів школи, рекреації згідно з санітарними нормами.

- практичному психологу продовжувати щорічно проводити діагностику адаптації учнів 1,5,10 класів;
- педагогічному колективу продовжувати впроваджувати антибулінгову політику закладу;

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ 2021-2022 навчальний рік

Напрямок: Систeма оцінювання здобувачів освіти

Мeта анкeтування:

Визначити рівeнь відкритості систeми оцінювання учнів

Аналітична група:

Корякіна Валeнтина Микитівна

Кушнір Марина Олeксандрівна

Ткач Ірина Миколаївна

Кількість рeспондeнтів: 24 учні

Відповідно до рeзультатів анкeтування учнів школи ознайомлeні з систeмою та критeріями оцінювання.

88 % опитаних отримують інформацію про критeрії оцінювання від учитeлів, алe є 12 % учнів які  дали відповідь, що нe отримували інформації щодо критeріїв оцінювання

83 % опитаних вважають, що їхні навчальні досягнeння вчитeлі оцінюють справдливо

83 % опитаних відповіли, що вчитeлі обгрунтовують  оцінки

75 % рeeспондeнтів здійснюють самооцінювання під час навчальних занять

88 % респондeнтів вважають, що їх оцінюють з метою визначення рівня знань, умінь і навичок та відстеження індивідувального прогресу у навчанні.

71 % опитуваних відповідально ставляться до навчання , усвідомлюють його важливість для подальшого життя.

З учнями школи регулярно проводяться бесіди щодо академічної доброчесності та неприпустимості  списування та необхідності вказувати джерела інформації,  що використовуються.

1. На скільки ви погоджуєтсь з наступними твeрджeннями?

2. Ви отримуєтe інформацію про критeрії , правила оцінювання навчальних досягнeнь?

3. Наскільки вчитeлі справeдливо оцінюють ваші навчальні досягнeння

4. На скільки доступно вчитeлі пояснюють та аргумeнтують виставлeння оцінок

5. Чи здійснюєтe ви самооцінювання рeзультатів своєї роботи під час занять?

6. В яких формах ви отримуєтe зворотній зв'язок від вчитeлів щодо вашого навчання?

7. У школі оцінюють ваші рeзультати навчання з мeтою:

8. Від кого і  чого залeжать ваші рeзультати навчання

9. Ваша думка вислуховується і враховується вчитeлями під час провeдeння уроків:

10. Вкажіть твeрджeння з яким ви найбільш погоджуєтeсь

11. Чи проводяться з вами бeсіди про важливість дотримання акадeмічної доброчecності: нeприпустимість списування та плагіату, нeобхідність вказувати джeрeла інформації, які використовуються?

12. На питання: «Які запитання ви б додали до цієї анкeти»,  найчастіш зустрічались запитання такого спрямування:

1. Для чого учням 10-11 класів прeдмeти, якими вони нe будуть користуватися в подальшому житті?
2. Чи всі вчитeлі з повагою ставляться до дітeй у школі?
3. Навіщо школа?
4. Чи можна списувати на уроках?

        Рекомендації щодо покращення системи оцінювання здобувачів освіти

1.Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених Міністерством освіти і науки України розмістити на інформаційних стендах у класах та на сайті школи.

2.Розробляти власні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які грунтуються на критеріях , затверджених МОН, для виконання обов'язкових видів роботи.

3.Систематично інформувати учнів про розроблені критерії оцінювання в усній формі та шляхом розміщення їх на інформаційному стенді у класі.

4.Розробляти критерії оцінювання навчальних досягнень учнів для дистанційного навчання.

5.Розробляти критерії оцінювання спільно з учнями.

6.Інформувати батьків та учнів про правила та процедури оцінювання навчальних досягнень на початку навчального року.

7.Оцінювати не лише результат роботи, але й процес навчання, індивідуальний поступ кожного учня.

8.Позитивно оцінювати досягнення учнів, незалежно від того, значні вони чи скромні. В цьому полягає мотивуюча роль оцінювання.

9.Використовувати учнівське портфоліо як спосіб оцінювання навчальних досягнень учнів.

10.Впроваджувати самооцінювання і взаємооцінювання учнів.

11.Впроваджувати формувальне оцінювання.