Положення про внутрішню систему якості освіти

СХВАЛЕНО                                                                              ЗАТВЕРДЖЕНО

педагогічною радою                                                      Наказом № 3 від  05.01.2026        

Протокол №3  від 05.01.2026р.                                                     

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

Гнатківського академічного ліцею

Томашпільської селищної ради

Вінницької області    

І. Загальні алгоритми побудови

внутрішньої системи забезпечення якості освіти

    Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Гнатківському академічному ліцеї розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (частина 3 стаття 41. Система забезпечення якості освіти) та рекомендацій Державної служби якості освіти України до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти в навчальному закладі (Абетка для директора).

Положення поширюється на всіх учасників освітнього процесу.

Метою внутрішньої систем якості освіти є забезпечення якості освіти та стабільного виконання вимог чинного законодавства у сфері загальної середньої освіти і державних стандартів,  зокрема:

• визначення  загальної  структури системи забезпечення якості освітньої діяльності;
• конкретизація змісту процедур контролю якості освіти;
• розподіл  сфер  відповідальності за функціонування системи внутрішнього забезпечення якості  освіти;

 Визначено 4 напрямки внутрішньої системи забезпечення якості    освітньої  діяльності та якості освіти закладу:

• Освітнє середовище;
• Система оцінювання здобувачів освіти;
• Система педагогічної діяльності;
• Система управлінської діяльності.

Основні принципи, на яких розбудована внутрішня система забезпечення якості освіти:

• дитиноцентризм;
• людиноцентризм;
• автономія закладу – самостійність у виборі форм і методів навчання, визначення стратегії розвитку закладу згідно з Державними стандартами загальної середньої освіти;
• цілісність системи управління закладом і підвищення якості всіх компонентів, які впливають на якість освіти та освітніх послуг у цілому;
• постійне вдосконалення освітньої діяльності, реалізація нових можливостей у відповідності до змін у освітній сфері;
• гнучкість і адаптивність до сучасних тенденцій розвитку суспільства;
• Співпраця із зовнішніми чинниками – місцева громада, освітня державна політика, засновники, тощо…..

Колегіальним органом управління закладу, який визначає систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна рада.  Педагогічна рада у своїй діяльності  керується Законом України «Про освіту», законодавчими та нормативно-правовими актами України, Статутом закладу, даним Положенням.

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників

Очікувані результати:

• Отримання результатів стану освітнього процесу в закладі.
• Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.
• Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.
• Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднаннях, нарадах при директору, педагогічних радах.
• За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.

ІІ. Система  внутрішнього забезпечення якості  освітньої діяльності та якості освіти

Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

Процес забезпечення якості освіти передбачає:

• наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, навчально-методичних тощо);
• організацію освітнього процесу, яка найбільше адекватно відповідає сучасним тенденціям розвитку національної освіти;
• контроль освітньої   діяльності;
• якість підготовки працівників на всіх рівнях;
• надання якісної освіти усіма педагогічними працівниками здобувачам освіти, відповідальність кожного педагогічного працівника за якість освітніх послуг та відповідальність кожного здобувача за якісне отримання освітніх послуг.

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

• принцип системності, згідно якого    діяльність закладу розглядається як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;
• принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;
• принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;
• принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу інформації про результативність освітньої діяльності;
• принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

Основні завдання стратегії:

• новий зміст,
• педагогіка партнерства,
• орієнтація на учня, сучасне освітнє середовище,
• виховання на цінностях.

Система внутрішнього забезпечення якості освіти базується на забезпеченні  процедур і заходів:

• вдосконалення планування освітньої діяльності,
• застосування внутрішніх та зовнішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти,
• підвищення якості підготовки здобувачів освіти шляхом впровадження нових освітніх технологій та методик навчання,
• професійне зростання керівних та педагогічних працівників та покращення кадрового потенціалу закладу (атестація, сертифікація, самоосвіта, стимулювання діяльності, системний контроль за якістю надання освітніх послуг, конкурсний відбір на вакантні педагогічні  посади, введення рейтингової системи оцінки діяльності педагогічних працівників),
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу,
• забезпечення публічності та прозорості інформації про діяльність закладу відповідно до чинного законодавства,
• створення ефективної системи забезпечення академічної доброчесності діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти,
• інші процедури та заходи, визначені закладом(можуть змінюватись та коригуватись).

Процедура забезпечення якості освіти повинна бути об’єктивною, відкритою, інформаційною, прозорою.

Процедура управління процесом забезпечення якості освіти включає:

• ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього

   забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

• призначення  відповідальних  за  розробку, впровадження     та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
• навчання  педпрацівників  правилам  і процедурам  впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
• формування та підготовка аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах та у цілому;
• формування Політики та Цілей у сфері якості (на перспективу, навчальний рік тощо);
• визначення видів діяльності та процесів у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
• розробка процедур для визначених процесів (дій, заходів) (внутрішні нормативні основи закладу освіти);
• визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі;
• удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.

ІІІ. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності:

Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
• контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
• об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про результати власної навчальної (творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

• академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
• самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
• фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
• фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
• списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
• обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
• хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
• необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу  можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть

 бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• повторне проходження оцінювання (контрольна робота);
• повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначені Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу закладу.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

• ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
• особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
• знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
• оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

IV. Вимоги, критерії та індикатори для оцінювання якості  освітньої  діяльності

• Кожен напрям діяльності  містить компоненти, які визначають якість функціонування системи освіти  в цілому. Для  точного, надійного вимірювання системи вводяться показники вимірювання (індикатори) (додаток № 1)
• Самооцінювання внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснюється системно: комплексно — не рідше одного разу на п’ять років, щорічно — за окремими напрямами діяльності закладу освіти.

Методи збору інформації, інструменти та джерела отримання інформації:

• Опитування (через  анкетування та інтерв՚ю учасників  освітнього процесу.)
• Вивчення документації (класні журнали, протоколи засідань педагогічної ради, ради закладу, піклувальної ради, річний план, перспективний план, тощо…)
• Моніторинг (навчальних досягнень здобувачів освіти,  педагогічної діяльності, освітнього  середовища)
• Аналіз даних та показників, які впливають на освітню  діяльність(система оцінювання досягнень учнів, фінансування закладу, кількісно-якісний показники кваліфікаційного складу педагогічних працівників).

  Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в  гімназії, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

  Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.

  Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом відповідно до «Положення про моніторинг якості освіти Гнатківського академічного ліцею»,   зовнішній -  (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

 Оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

    Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

    Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

    Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:

Ключові  компетентності :

• вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
•  здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
•  математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
•  компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
• інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
•  екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
•  інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
• навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
• культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
•  підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Система оцінювання здобувачів освіти здійснюється за наступними напрямками:

• визначення наявності відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень,
• використання системи оцінювання, спрямованого на моніторинг навчальних досягнень кожного здобувача освіти,
• спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінки.

 Результатами освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу є знання, уміння, навички та сформовані компетентності як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

• контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня/учениці, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві планувати та викладати навчальний матеріал;
• навчальна – сприяє повторенню, уточненню та поглибленню, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
• діагностико-коригувальна – з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня/учениці в процесі навчання, виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
• стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання.
• виховна -  сприяє формуванню умінь відповідально і зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю і самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів ураховуються:

• характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
• якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
• сформованість предметних умінь і навичок;
• рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх);
• самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну.

• Повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою.
• Глибина знань - усвідомленість існуючих зав’язків між групами знань.
•  Гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.
• Системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.
• Міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.
• Знання є складовою умінь учнів діяти.
• Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.
• Навички - дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.
• Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень.

Рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

• Перший рівень - початковий. Відповідь учня/учениці фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.
• Другий рівень - середній. Учень/учениця відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
• Третій рівень - достатній. Учень/учениця знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня/учениці правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.
• Четвертий рівень - високий. Знання учня/учениці є глибокими, міцними, системними; учень/учениця вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його/її навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, що оцінюються, та показником оцінок в балах.

V. Оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

 Оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника відбувається через:

• ефективне планування та прогнозування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх технологій, форм організації освітнього процесу та підходів до оцінювання навчальних досягнень і з метою формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти;
•  постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників;
•  налагодження партнерських взаємовідносин із здобувачами освіти, їх батьками та іншими законними представниками, працівниками закладу;
•  організацію педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе аналіз його повсякденної роботи відповідно до критеріїв, результатів  атестації та сертифікації.

• Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання діяльності педагогічних працівників.
• Атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН України від 09.09/2022 ( зі змінами).
• Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.
• За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.
• Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладу  здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту» та листа МОН України від 04.12.2019 № 1/9-683 «Щодо підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників». Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо…

   Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

          Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

 VI.Оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності адміністрації закладу;

 Управлінська діяльність керівних працівників закладу на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

• створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
• раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
• забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;
• найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;
• правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;
• забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
• створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

 Критерії оцінювання управлінської діяльності:

• створення безпечних і комфортних умов навчання і праці,
• забезпечення освітнього середовища вільними від будь-якої форми насильства і дискримінації,
• забезпечення мотивації до освітнього процесу,
• наявність ефективної стратегії та системи планування діяльності школи, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань,
• створення атмосфери довіри, прозорості, дотримання етичних норм,
• організація освітнього процесу на засадах людино- та дитиноцентризму,
• ефективна кадрова політика, забезпечення належних умов праці та можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників,
• прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодія закладу освіти з громадою,
•  формування та забезпечення політики академічної доброчесності.

Критерії   ефективності    управлінської діяльності     щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

• наявність нормативних документів, де закріплені вимоги за якістю освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);
• оптимальність та дієвість управлінських рішень;
• керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність підрозділу або посадової особи, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);
• формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової);
• підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;
• кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;
• наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

 Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом;

Інформаційна система управління - це програмно-апаратний комплекс, що забезпечує ряд основних функцій роботи з документами в електронному вигляді. До основних функцій відносять реєстрацію документів, розробку та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів по різним параметрам, введення, підтримку та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу та управління прав доступу до документів.

      Однією з умов розвитку освіти є запровадження інформаційно- комунікаційних технологій в управлінську та освітню діяльність у ліцеї.

      Така діяльність проводиться у двох напрямках:

• • впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність освітнього закладу;
  • комп’ютеризація освітнього процесу.

    Перший із зазначених напрямів полягає у створенні оптимальних умов роботи учасників освітнього процесу, застосування ними програмного забезпечення, що допомагає систематизувати роботу суб’єктів управління закладом на усіх рівнях.

    Другий напрям – це впровадження у освітній процес електронного журналу,  електронних засобів навчання, розробка і застосування електронного супроводу занять, самостійної і виховної роботи та тестових програмних засобів.

   Інновації в управлінні освітнім закладом на базі інформаційних технологій є ключовим механізмом, який дозволить створити переваги в конкурентному середовищі. У закладі  здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю; інформування педагогів через електронні скриньки та Google-сервіси, груп у Facebook, Instagram, Viber.

У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:

• • • статистична інформація форм ЗНЗ-1, 83-РВК;
    • інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів.

  З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

   Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео- аудіо- магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.

     Роботу інформаційної системи школи забезпечує наявність необмеженого доступу до мережі Інтернет для учнів та педагогічних працівників (в тому числі через зону Wi- Fi).

      Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля навчального закладу функціонує офіційний сайт закладу  за адресою  https://hnatkivschool.e-schools.info/director/238005

Створення в закладі відповідного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

 Критерії безпечного освітнього середовища:

• Приміщення і територія закладу є безпечними та комфортними для навчання та праці.
• Заклад забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми.
• Заклад забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідне для реалізації освітньої програми.
• Дизайн освітнього середовища закладу функціональний, ергономічний та дозволяє максимально ефективно використовувати приміщення та територію закладу в освітньому процесі.
• Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх.
• Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях.
• У закладі створені умови для здорового харчування здобувачів освіти і працівників.
• У закладі створені умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті.
• У закладі застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.

Критерії для оцінювання безпеки середовища вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації:

• Заклад планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі.
• В закладі оприлюднено правила поведінки учасників освітнього процесу забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини.
• Адміністрація закладу, педагогічні працівники обізнані щодо ознак різних форм булінгу, іншого насильства, дотримуються порядку реагування на їх прояви.
• Заклад взаємодіє з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами, в тому числі залучає їх до захисту і запобігання булінгу, інших форм насильства.

Критерії для оцінювання інклюзивного, розвивального та мотивуючого

 до навчання освітнього простору:

• Приміщення та територія закладу облаштовуються з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування.
• У закладі застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
• Заклад взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти.
• Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя.
• У закладі створено простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу (бібліотека, інформаційно-ресурсний центр тощо).

        Відповідальні за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності є педагогічні працівники, методичні спільноти, педагогічна рада школи, директор (заступники директора з навчально-виховної роботи та заступник директора з виховної роботи) шляхом узгодженості (координації) діяльності щодо забезпечення необхідного рівня якості освітнього процесу.   З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме:

• проведення заходів щодо навчання адміністративних та педагогічних працівників ліцею навичкам роботи щодо забезпечення якості освітнього процесу, підвищення оцінної культури педагогів;
• розширенні зв’язків закладу з іншими освітніми установами, науковими організаціями, що спеціалізуються на вирішенні проблем управління якістю освіти.

 Забезпечення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу. 

   Приміщення ліцею складається з однієї будівлі: навчального (рік введення в дію – 1975 році). Проектна потужність - 500 учнівських місць. Стан будівлі добрий.

     Приміщення та територія навчального закладу відповідають державним санітарно-гігієнічним нормам щодо утримання закладів загальної середньої освіти.

     Навчальні класи та кабінети повністю забезпечені меблями.   Діє центральний водогін.

    Їдальня знаходиться в типовому приміщенні.  Наявне   холодне   та гаряче водопостачання, необхідне технологічне обладнання. Приміщення їдальні розраховане на 72 посадкових місця.

    В закладі є кабінети з усіх навчальних дисциплін. Всього навчальних приміщень  – 16. Кількість навчальних приміщень забезпечує навчання учнів в одну зміну.  Наявні бібліотека, спортивна зала, спортивний майданчик,  2 майстерні. Рівень матеріально-технічного забезпечення навчальних кабінетів складає 85 %. Ефективно використовується навчальних кабінетів.  Спортивна зала обладнаний спортивним інвентарем на 60%.

      Кількість комп'ютерів та  ноутбуків у ліцеї – 37, з них 4 використовується в управлінській діяльності, решта – у навчальній діяльності.. Наявний доступ до всесвітньої інформаційної мережі Інтернет (швидкість доступу -100 Мбіт/с). Учні забезпечені підручниками, програмовою   художньою    літературою.  Книги зберігаються в належних умовах.

     Усі приміщення використовуються упродовж навчального року з повним навантаженням, утримуються в належному стані. Матеріально – технічна база  ліцею  повністю пристосована для освітнього процесу.

   Адміністрація розробляє та затверджує комплекс заходів з адаптації учнів 1, 5 класів, організовує моніторинг її результативності на підставі визначених нею критеріїв.

     Практичний психолог, соціальний педагог, класні керівники, вихователі допомагають учням у реалізації заходів із соціальної адаптації.

     Органи учнівського самоврядування виходять з пропозиціями до керівництва щодо вдосконалення заходів та беруть участь у громадській діяльності опорного закладу.

 VII.Забезпечення публічності інформації  про діяльність ліцею

     Публічність інформації про діяльність ліцею забезпечується відповідно до вимог статті 30 Закону України « Про освіту».

  На офіційному сайті закладу розміщується інформація, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню, а саме:

• • • статут закладу
    • ліцензії на провадження освітньої діяльності
    • структура та органи управління закладом
    • кадровий склад закладу  згідно з ліцензійними умовами
    • освітні програми, що реалізуються в закладі  та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою
    • мова освітнього процесу
    • наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення ( у разі його проведення)
    • матеріально технічне забезпечення закладу   (згідно з  ліцензійними  умовами)
    • результати моніторингу якості освіти
    • річний звіт про діяльність закладу
    • правила прийому до закладу
    • інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу або на вимогу законодавства.

    Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження  та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога.

    Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті   систематично поновлюється.

 ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

ГНАТКІВСЬКОЇ ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ  
ТОМАШПІЛЬСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ
 

ЗМІСТ

1. Загальні положення.

2.  Мета та основні завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти
3. Стратегія  та процедури забезпечення якості освіти.
4. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності.
5. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти.
6. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності  

     педагогічних працівників.
7. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності  

    керівних працівників закладу освіти.
8. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього

    процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти.
9. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління

    закладом освіти.
10. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне

     пристосування. 

 

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Гнатківській ЗОШ І-ІІІ ступенів (далі - Положення) розроблено відповідно до вимог частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Статуту закладу освіти та інших нормативних документів. 
1.2. Терміни та їх визначення, що вживаються в Положенні: 

автономія — право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та межах, визначених законом;

академічна свобода — самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, вільного оприлюднення і використання результатів наукових досліджень з урахуванням обмежень, установлених законом;

безоплатна освіта — освіта, яка здобувається особою за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів згідно із законодавством;

викладацька діяльність — діяльність, яка спрямована на формування знань, інших компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар тощо), та яка провадиться педагогічним (науково-педагогічним) працівником, самозайнятою особою (крім осіб, яким така форма викладацької діяльності заборонена законом) або іншою фізичною особою на основі відповідного трудового або цивільно-правового договору;

електронний підручник (посібник) — електронне навчальне видання із систематизованим викладом навчального матеріалу, що відповідає освітній програмі, містить цифрові об’єкти різних форматів та забезпечує інтерактивну взаємодію;

заклад освіти — юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність;

засновник закладу освіти — орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника;

здобувачі освіти — вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад’юнкти), докторанти, інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти;

індивідуальна освітня траєкторія — персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів, форм і темпу здобуття освіти, суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін і рівня їх складності, методів і засобів навчання. Індивідуальна освітня траєкторія в закладі освіти може бути реалізована через індивідуальний навчальний план;

індивідуальна програма розвитку — документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, закріплює перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційних потреб/послуг для розвитку дитини та розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків дитини з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання;

індивідуальний навчальний план — документ, що визначає послідовність, форму і темп засвоєння здобувачем освіти освітніх компонентів освітньої програми з метою реалізації його індивідуальної освітньої траєкторії та розробляється закладом освіти у взаємодії із здобувачем освіти за наявності необхідних для цього ресурсів;

інклюзивне навчання — система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників;

інклюзивне освітнє середовище — сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей;

кваліфікація — визнана уповноваженим суб’єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання);

компетентність — динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність;

освітній процес — система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей;

освітня діяльність — діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті;

освітня послуга — комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб’єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання;

освітня програма — єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання;

особа з особливими освітніми потребами — особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту;

педагогічна діяльність — інтелектуальна, творча діяльність педагогічного (науково-педагогічного) працівника або самозайнятої особи у формальній та/або неформальній освіті, спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей;

результати навчання — знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів;

рівень освіти — завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій;

розумне пристосування — запровадження, якщо це потрібно в конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами конституційного права на освіту нарівні з іншими особами;

система освіти — сукупність складників освіти, рівнів і ступенів освіти, кваліфікацій, освітніх програм, стандартів освіти, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також нормативно-правових актів, що регулюють відносини між ними;

спеціальні закони — закони України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту»;

суб’єкт освітньої діяльності — фізична або юридична особа (заклад освіти, підприємство, установа, організація), що провадить освітню діяльність;

універсальний дизайн у сфері освіти — дизайн предметів, навколишнього середовища, освітніх програм та послуг, що забезпечує їх максимальну придатність для використання всіма особами без необхідної адаптації чи спеціального дизайну;

якість освіти — відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг;

якість освітньої діяльності — рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг.

 Поло́ження – локально-правовий акт, що визначає основні правила   організації, описує мету, структуру, взаємні обов'язки групи людей чи організацій, які об'єдналися для досягнення спільної мети. 

 Стратегія –довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті. 

 Моніторинг якості освіти - система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей. ;

 1.3. Колегіальним органом управління Гнатківської ЗОШ І-ІІІ ступенів, який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна рада. 
1.4. Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає: 
- стратегію та процедури забезпечення якості освіти; 
- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
- критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти; 
- критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників; 
- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти; 

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти
- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти; 
- створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

2. Мета та основні завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Метою функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в школі є:

• гарантування якості освіти;
• формування довіри суспільства до школи;
• постійне та послідовне підвищення якості освіти.
• допомога суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:

• оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;
• постійний моніторинг змісту освіти; 
• спостереження за реалізацією освітнього процесу;
• моніторинг технологій навчання;
• моніторинг ресурсного потенціалу школи;
• моніторинг управління ресурсами та процесами;
• спостереження  за  станом  соціально-психологічного  середовища школи;
• контроль  стану  прозорості  освітньої  діяльності  та  оприлюднення інформації щодо її результатів; 
• розроблення  рекомендацій  щодо  покращення  якості  освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;
• здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів управління освіти, наказів відділу освіти та рішень педради школи;
• експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;
• вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;
• збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;
• аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень по школі;
• надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

На­прями внутрішньої системи забезпечення якості освітньої ді­яльності та якості освіти закладу :

1. Освітнє середовище.
2. Система оцінювання освітньої діяльності учнів.
3. Система педагогічної діяльності.
4. Система управлінської діяльності.

3. СТРАТЕГІЯ ТА ПРОЦЕДУРА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

        Стратегія та процедура забезпечення якості освіти в Гнатківській ЗОШ І-ІІІ ступенів базується на наступних принципах: 
- відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти; 
- відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності; 
- системності в управлінні якістю на всіх стадіях освітнього процесу; 
- здійснення обґрунтованого моніторингу якості; 
- готовності суб’єктів освітньої діяльності до ефективних змін; 
- відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності. 
    Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів: 
− удосконалення планування освітньої діяльності; 
− підвищення якості знань здобувачів освіти; 
− посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників; 
− забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти; 
− розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом; 
− забезпечення публічності інформації про діяльність закладу; 
− створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти. 
        Основними напрямками політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі освіти є: 
- якість освіти; 
- рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності; 
- якість реалізації освітніх програм, вдосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності та підвищення рівня об’єктивності оцінювання. 
       Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти в Гнатківській ЗОШ І-ІІІ ступенів включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління: 
– планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації); 
– організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань); 
– моніториг (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами); 
– коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам). 
        Система моніторигу якості освітнього процесу в закладі включає: 
• Самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості; 
• Моніторинг якості результатів навчання та об’єктивності оцінювання; 
• Моніторинг якості реалізації навчальних (освітніх) програм. 

        Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти в Гнатківькій ЗОШ І-ІІІ ступенів є: 
1. Досягнення здобувачів освіти, показники результатів їх навчання. 
2. Відповідність показників успішності здобувачів освіти результатам їх навчання на кожному рівні повної загальної середньої освіти під час державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання. 
3. Якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників. 
4. Показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу 
 

4. СИСТЕМИ ТА МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ В ГНАТКІВСЬКІЙ ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ

   Система забезпечення академічної доброчесності в Гнатківській ЗОШ І-ІІІ ступенів функціонує відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту». 
Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає: 
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; 
- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; 
- надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність; 
- контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти; 
- об’єктивне оцінювання результатів навчання. 

       Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає: 
- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; 
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; 
- постійна підготовка до уроків, домашніх завдань; 
- самостійне подання щоденника для виставлення педагогом одержаних балів; 
- надання достовірної інформації про власні результати навчання батькам (особам, які їх замінюють). 

        Порушенням академічної доброчесності в Гнатківській ЗОШ І-ІІІ ступенів вважається: 
- академічний плагіат; 
- фабрикація; 
- списування; 
- обман; 
- хабарництво; 
- відмова своєчасно надавати інформацію (усно або письмово) про методики, технології, прийоми, методи викладання, стан виконання програми, рівень сформованості компетентностей здобувачами освіти; 
- необ’єктивне оцінювання; 
- невиконання обов’язків педагогічного працівника, передбачених статтею 54 Закону України «Про освіту».

       Заходи, спрямовані на дотримання академічної доброчесності в Гнатківській ЗОШ І-ІІІ ступенів, включають: 
– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з вимогами щодо належного оформлення посилань на використані джерела інформації; 
– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з документами, що унормовують дотримання академічної доброчесності та встановлюють відповідальність за її порушення; 
– проведення методичних заходів, що забезпечують формування загальних компетентностей з дотриманням правових та етичних норм і принципів, коректного менеджменту інформації при роботі з інформаційними ресурсами й об’єктами інтелектуальної власності; 
– включення до планів виховної роботи класних колективів заходів із формування у здобувачів освіти етичних норм, що унеможливлюють порушення академічної доброчесності; 
– розміщення на веб-сайті закладу правових та етичних норм, принципів та правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу. 

         Виявлення порушень академічної доброчесності в в Гнатківській ЗОШ І-ІІІ ступенів здійснюється наступним чином. 
       Особа, яка виявила порушення академічної доброчесності педагогічним працівником, здобувачем освіти має право звернутися з письмовою заявою до директора школи. Заява щодо зазначеного порушення розглядається на засіданні Комісії, яка створюється наказом директора і ухвалює рішення про притягнення до академічної відповідальності (за погодженням з органом самоврядування здобувачів освіти) 
      До складу Комісії входять представники педагогічного колективу та батьківської громади. Склад комісії погоджується на засіданні педагогічної ради закладу освіти та затверджується наказом керівника. 
Термін повноважень Комісії – 1 рік. 
Комісія звітує про свою роботу раз на рік. 

       Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права: 
- ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження; 
- особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності; 
- знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності; 
- оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду. 

5. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ

 ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

    Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.  Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

    Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

            До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також  любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами,  що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях,  оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в  групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є  основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного  природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для   сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками,  необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища,  отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних  потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання  працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії,

     справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами  дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я  інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність  брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

              Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до: 
- Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 19 серпня 2016 року № 1009; 
- Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОНмолодьспорт від 13.04.2011 року № 329.
       Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах. 
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню. 
      Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу

(Наказ МОН №924 від 20.08.2018)

Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класу (Наказ МОН № 1154 від 27.08.2019)
      Основними видами оцінювання здобувачів освіти є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація та зовнішнє незалежне оцінювання
      У Гнатківській ЗОШ І-ІІІ ступенів використовується поточний контроль шляхом виконання різних видів завдань, передбачених навчальною програмою, у тому числі для самостійної та індивідуальної роботи здобувачів освіти протягом семестру. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних та лабораторних занять, а також за результатами перевірки контрольних, самостійних робіт, індивідуальних завдань тощо. 
     Форми проведення видів контролю, їх кількість визначається робочою програмою. 
      Тематична перевірка у 2-4 класах здійснюється у формі тематичної контрольної роботи після опанування програмової теми/розділу. 
      Тематична оцінка у 5-11(12)-х класах виставляється з урахуванням усіх видів освітньої діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається. 
     Підсумкова перевірка у 1 класі передбачає підсумкові контрольні роботи у кінці навчального року (контрольне списування, комбінована контрольна робота з математики та індивідуальна перевірка навички читання вголос і розуміння прочитаного). 
      Підсумкова перевірка у 2-3 класах передбачає тематичну перевірку, у 4 класі – тематичну перевірку та підсумкові контрольні роботи в кінці навчального року. 
     Оприлюднення результатів контролю здійснюється відповідно до вищезазначених нормативних документів. 
       Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання. 
 

1. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ  ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

   Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в  Гнатківській ЗОШ І-ІІІ ступенів передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства. 
 Вимоги до педагогічних працівників Гнатківської ЗОШ І-ІІІ ступенів встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2143-ѴІІІ, чинного з 28.09.2017 року. 
Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством (обрання за конкурсом, укладення трудових договорів) відповідно до встановлених вимог

     Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

    Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

    Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою.   

    Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

    За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

   Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

    Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

     Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

     Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

Критерії оцінювання роботи вчителя

Професійний рівень діяльності вчителя

Результативність професійної діяльності вчителя

Комунікативна культура

    Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

    Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою

7. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

    Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності  в Гнатківській ЗОШ І-ІІІ ступенів визначає стратегію управління в закладі освіти, напрямки ефективних змін та розвитку освітньої системи. 
Для цього застосовується моніторинг якості освітнього процесу в закладі освіти як систему збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про стан освітнього процесу чи окремих його елементів із метою інформаційного забезпечення управління та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх складових освітнього процесу, їхній взаємодії для досягнення очікуваних й запланованих результатів, а також інноваційного розвитку закладу освіти. 
Управління процесом забезпечення якості освіти в Гнатківській ЗОШ І-ІІІ ступенів забезпечується внутрішніми нормативно-правовими документами (статут, положення, рішення, накази тощо), що визначають зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти та механізми її забезпечення. 

    Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

• створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
• раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
• забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;
• визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;
• правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;
• забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
• створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

   Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника навчального закладу фахових компетенцій:

• прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;
• забезпечувати відкрите керівництво;
• вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;
• організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;
• працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;
• постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

Інакше кажучи, діяльність керівника закладу визначається такими чинниками:

• рівнем його компетентності;
• обраною концепцією власної діяльності;
• рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.

    Установити ефективність навчально-виховного процесу, якість створених умов для його проведення, вплив керівника на продуктивність роботи школи неможливо без належної оцінки результатів його діяльності.

   Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники закладу освіти, є атестація. Метою даного процесу контролю за діяльністю закладу є:

• найбільш раціональне використання спеціалістів, підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;
• сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації;
• посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;
• забезпечення більш тісного зв’язку заробітної плати з результатами їхньої праці;
• визначення відповідності займаній посаді;
• стимулювання їх професійного та посадового зростання.
• матеріали попередньої експертизи управління освітнім процесом та тематичного вивчення окремих питань, що стосуються організації діяльності закладу;
• відповідність роботи закладу особливим умовам здійснення освітньої діяльності;
• результативність роботи закладу освіти щодо розвитку творчих здібностей школярів (участь у предметних олімпіадах різного рівня, учнівських турнірах, конкурсах, МАН тощо);
• робота педагогічного колективу щодо розробки та впровадження авторських програм, навчальних посібників, підручників;

Аналізуються статистичні дані:

• результати освітньої діяльності учнів на кінець навчального року;
• охоплення учнів гарячим харчуванням;
• випадки дитячого травматизму, що сталися під освітнього процесу;
• плинність керівних та педагогічних кадрів;
• наявність конфліктних ситуацій у колективі, скарг на роботу закладу.

      Керівниками закладу створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку закладу.

Вимоги до ділових та особистісних якостей керівників закладу освіти:

• - цілеспрямованість та саморозвиток;
• - компетентність;
• - динамічність та самокритичність;
• - управлінська етика;
• - прогностичність та аналітичність;
• - креативність, здатність до інноваційного пошуку.
• - здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

    Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:

1. Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності.

2. Стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.

3. Річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу.

4. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.

5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.

6. Поширення позитивної інформації про заклад.

7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні).

8. Застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі.

9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

 10.Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

8.ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЯВНОСТІ НЕОБХІДНИХ РЕСУРСІВ ДЛЯГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ , В ТОМУ ЧМСЛІ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

    Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу в Гнатківській ЗОШ І-ІІІ ступенів є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування. 
Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів загальної середньої освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей. 
   Освітній процес здійснюється у 15 кабінетах, 2 майстернях, спортивній залі. 
    У наявності навчальні програми з усіх освітніх предметів, курсів за вибором, факультативів. 
     Бібліотечний фонд закладу нараховує   13562  примірникa
Забезпеченість освітнього процесу навчальною літературою становить 90 %. 
Гнатківська ЗОШ І-ІІІ ступенів має доступ до мережі Інтернет,  баз даних у режимі on-line,  електронну пошту hnatschool@ukr.net

9. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЯВНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ

    У в Гнатківській ЗОШ І-ІІІ ступенів здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю. 
    Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації та частково система електронного документообігу. 
   При оцінці якості освітнього процесу використовуються комп'ютерні технології для обробки досягнень кваліметрії. 
   Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео- аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка. 
У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності: 
- статистична інформація форм ЗНЗ-1, 1-ЗСО, 83-РВК ; 
- інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів; 
- інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в співставленні з річними показниками; 
- інформаційна база про результати зовнішнього незалежного оцінювання в співставленні з річними показниками; 
   Для забезпечення більш широких і різноманітних зв'язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації Гнатківську ЗОШ І-ІІІ ступенів підключено до швидкісного Інтернету. Є зона Wі-Fі підключення. 
Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля та забезпечення публічності інформації про заклад освіти в  Гнатківській ЗОШ І-ІІІ ступенів функціонує офіційний сайт закладу http:// hnatkivschool.e-schools.info
Публічність інформації про діяльність  закладу  забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту». 
На офіційному сайті розміщуються: 
- статут закладу освіти; 
- ліцензія на провадження освітньої діяльності; 
- структура та органи управління закладу освіти; 
- кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами; 
- освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою; 
- територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником; 
- ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти; 
- мова освітнього процесу; 
- наявність вакантних посад; 
- матеріально-технічне забезпечення закладу освіти; 
- результати моніторингу якості освіти; 
- річний звіт про діяльність закладу освіти; 
- правила прийому до закладу освіти; 
- умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами; 
    Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога. 
Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється. 
   З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО). 

10. ІНКЛЮЗИВНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ, УНІВЕРСАЛЬНИЙ ДИЗАЙН ТА РОЗУМНЕ ПРИСТОСУВАННЯ

  Гнатківська ЗОШ І-ІІІ ступенів забезпечує здобувача освіти з особливими освітніми потребами інклюзивним освітнім середовищем : 
- необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам; 
- умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами. 
     Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання. 
Заклад освіти за потреби утворює інклюзивні класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (стаття 20 Закону України «Про освіту») 
     Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та розумного пристосування. 
Зокрема шкільний освітній процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей здобувачів освіти; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та подання матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми. 
     Навчальні матеріали прості та чіткі у використанні незалежно від навичок та досвіду здобувачів освіти; лабораторне обладнання та обладнання в майстернях із чіткими та інтуїтивно зрозумілими елементами управління. 
Забезпечується урахування різного впливу шкільного середовища на «сенсорний досвід» дитини; використання кольору, світла, звуків, текстури; легкий доступ до інформаційно-комунікативних технологій. 
Здобувачі освіти мають  вдосталь часу, щоб надати відповідь на питання; використання навчального програмного забезпечення, яке має вказівки/застереження, коли здобувач освіти робить неправильний вибір. 
Дизайн школи в основному  враховує наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних маніпуляціях, з огляду на антропометричні характеристики, стан та мобільність користувача. 
Наявність необхідного розміру і простору: 
- доступні навчальні місця для здобувачів освіти, у тому числі з прилеглим простором для асистентів вчителів; 
- меблі, фурнітура та обладнання, що підтримують широкий спектр навчання та навчальних методик; 
- можливість регулювання середовища (наприклад, освітлення) для різноманітних потреб здобувачів освіти у навчанні та інше. 
    У закладі освіти створено необхідні умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами:
1.Затишні, ошатні класні кімнати на першому поверсі. 
2.Внутрішні туалети на першому поверсі. 
3.Роздягальня в класній кімнаті. 
4.Шкільна їдальня на першому поверсі. 
5 .При вході до школи розташовано пандус для колісних крісел. 
6. Освітній процес у разі потреби забезпечується навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях завдяки фондам шкільної бібліотеки. 
7. Для якісного соціально-психологічного та психолого-медико-педагогічного супровіду дітей з особливими потребами, батьків та педагогів у штаті є посади практичного психолога, соціального педагога, асистента вчителя


Нормативна база:
- Закон України «Про освіту» № 2145-VIII від 05.09.2017; - Закон України «Про загальну середню освіту»; 
- Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р; 
- стандарти загальної середньої освіти; 
- Статут закладу загальної середньої освіти.